Вода́, -ди́, ж. Вода. Тихо-тихо Дунай воду несе. Ой я гляну в чисту воду да на свою вроду. Не все те переймай, що на воді пливе. Посл. Щоб росло — як з води йшло. Будь здорова як вода! По во́ду піти́. Пойти къ колодезю, къ рѣкѣ набирать воду. Ой пійду я, да до броду по воду. За водою піти. Пойти за теченіемъ воды, т. е. исчезнуть, пропасть. Не дав мені Господь пари, та дав мені таку долю, та й та пішла за водою. Іди, доле, за водою, а я піду за тобою. І за холодну воду не візьметься. Рѣшительно ничего не дѣлаетъ, пальцемъ не двинетъ. Увесь день Божий сидить та ґави ловить і за холодну воду не візьметься. Нема й промитої води (кому). Постоянныя преслѣдованія (кого). І ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води. Вода живуща й зцілюща. Живая и мертвая вода (въ сказкахъ). Сильна, безсильна вода (въ сказкахъ); Вода дающая и отнимающая силу. См. Сильний. Теплі води. = Вирій. Ум. Водиця, водичка, водиченька, водонька.
Гербовий, -а, -е. 1) Относящійся къ гербу. 2) Гербовый. Купив гербового паперу.
Доси́та нар. Досыта. Ми їмо з корита, та до сита, а ви з блюда, та до худа.
Дубле́нець, -нця, м. Выдѣланная дубленая кожа.
Жезл, -ла, м. Жезлъ. І Божий жезл минає окаянних.
Зароста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зарости́, -сту́, -те́ш, гл. Заростать, зарости. Двір заріс бур'яном. Бодай тая річка очеретом заросли.
Платка, -ки, ж. = латка.
Скрипарь, -ря, м. = скрипаль.
Ховзкий, -а, -е. 1) Скользкій. Намокли, та й ховзкі стали.
2) ховзки́й на язик. Болтливый, несдержанный.
Штильгати, -гаю, -єш, штильготати, -гочу, -тиш, гл. = шкитильгати.
