Гуртови́й, -а́, -е́. 1) Совмѣстный, общій, коллективный. Святилась гуртова робота та чортова з'їжа. 2) Оптовый. Гуртовий продаж. 3) Незаконнорожденный (въ насмѣшку). Чий це хлопець? — Це гуртовий Терешко. Гуртові діти.
Замуги́кати, -каю, -єш, гл. Запѣть тихо, подъ носъ.
Лакейча, -чати, с. Дитя лакея.
Лопа́та, -ти, ж. 1) Лопата для копанія, пересыпки сыпучихъ тѣлъ. Ніхто не розлучить, ні світ, ні зоря, хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляная хата. З одного дерева і хрест, і лопата: хрестові ся кланяють, а лопатою нечисть відкидають. Лопатами віяли. Лопата дерев'яна або залізна. 2) Лопата пекарная. Химка й хазяйка, та лопати нема. Ум. лопатка, лопатонька, лопаточка.
Обучати, -ча́ю, -єш, сов. в. обучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обучать, обучить.
Підгірля, -ля, с. = підгорля.
Робитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Дѣлаться. Каліка не родиться, а робиться. Зірки робляться із праведних душок. 2) Дѣлаться, происходить, бывать. Не так воно робиться, як нам хочеться. Не так швидко робиться, як мовиться.
Свар, -ру, м. Брань, сердитые укоры. Злого ласкою більше улагодиш, як сварам.
Уламок, мку, м. Обломокъ, отломокъ. Взяв він уламок од чистого злота.
Хвасоля, -лі, ж. = квасоля. Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. Ум. хвасо́ленька, хвасо́лечка, хвасолька.
