Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

угороджуватися

Угороджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. угороди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Вонзаться, вонзиться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОРОДЖУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОРОДЖУВАТИСЯ"
Відбутний, -а, -е. Употреблено въ загадкѣ изъ сказки въ приложеніи къ салу, въ значеніи: такой, которымъ отбываютъ всякія нужды. А чого от вам подавати: чи одбутного, чи прибутного?... Сало одбутне, бо ним усякі зачіпки одбувають. Грин. II. 274.
Дора́дець, -дця, м. Совѣтникъ.
Затка́тися, -тчу́ся, -че́шся, гл. Покрываться, покрыться тканымъ узором. Зазеленіло поле й луки, мов заткались травою та квітками. О. 1861. IX. 175.
Китити, -кичу, -тиш, гл. Дѣлать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, лишила китиці з заполочі. Мил. 88.
Напсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Напортить.
Обректи, -ся. Cм. обрікати, -ся.
Помолодішати, -шаю, -єш, гл. = помолодшати.
Приковувати, -вую, -єш, сов. в. прикувати, -кую́, -є́ш, гл. Приковывать, приковать. Коло тих стовпів дванадцять зміїв на ланцюгах приковано. Рудч. Ск. І. 135. Стоїть мов прикований — і очей не зведе. Рудч. Ск. II. 47.
Провинити, -ню́, -ни́ш, гл. Провиниться. Що ж я провинив, що тя питаю? Чуб. V. 89. Будеш бити, сли-м провинила. Гол.
Пуком нар. О паденіи: быстро, подобно камню. Горобці пуком падають. Мнж. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УГОРОДЖУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.