Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. Велетню у світі недовго жити. Велетень у громаді — як правда в пораді.
Дука́т, -та, м. 1) Червонецъ. От тобі сто дукатів. Набив дукатами гаман. Як доживе було которий запорожець до великої старости, що воювати більш не здужає, то наб'є черес дукатами.... да іде в Київ бенкетувати. 2) Жетонъ или монета, носимая женщинами на шеѣ.
Звенькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть. У Кременці звенькотить, як по каменю їдеш.
Звильну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Увильнуть, уклониться. Не звильнувши дивиться у вічі.
Письмо, -ма, с. 1) Писаніе; рука. 2) Грамотность. 3) Письмо. А я ж тії листи, а я ж тії письма сам перечитаю. 4) Святе Письмо. Священное писаніе. Ти аю Святе Письмо в руки береш-читаєш, нас, простих людей, на все добре наставляєш. Дума. 5) = писання 3. Ум. писе́мце, письмечко.
Підбіяк, -ка, м. Длинный серда́к на овчинѣ.
Підмога, -ги, ж. Помощь, пособіе. Підмогу вам готуємо. Нещасному — підмога його друзі.
Позверховний, -а, -е. Поверхностный.
Соромити, -млю, -миш, гл. Срамить, стыдить.
Холощій, -щія, м. Кастраторъ, оскопляющій животныхъ.
