Гаряч, -чу, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся.
Гасниця, -ці, ж. Керосиновая лампа. Ум. гасничка.
Жовтожа́р, -ру, м. Оранжевый цвѣтъ.
Заклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закли́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Приглашать, пригласить, зазывать, зазвать. На хліб, на сіль людей закликають. Я шавлію пересію, руту перстачу, — кого люблю та кохаю, — до себе закличу. Як у лісі була хата, то вона боялась сама ночувати і пішла в село, щоб закликати дівчат. 2) Произносить, произнести божбу, клятву, обѣтъ. Крім постів, уставлених церквою, закличе собі гуцул по перебутій хоробі або з иншої нагоди осібну божку (піст) в скоромний день.
Луск, -ку, м. Трескъ.
Невгаразд нар. Невпопадъ, ни къ селу, ни къ городу.
Попрорізувати, -зую, -єш, гл. Прорѣзать (во множествѣ).
Роздобуток, -тку, м.
1) Раздобываніе, добываніе, добыча, промыселъ. А ну лишень на роздобутки. Опріч хліборобства, инших роздобутків не трапляється.
Терплячий, -а, -е. Терпѣливый. терпля́чий свят-ве́чір. Навечеріе Богоявленія, 5 янв. = голодна кутя.
Цей, ця, цяя, це, цеє, мѣст. = сей, -ся, се. Ось на ж тобі, друже, цей дукачик. А ця учаділа. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Та це ж я, каже, скликаю громаду. Перемішай цеє і закопай серед пасіки. Не казала мені мати цеї води брати. це та те. То да се. Закиль це та те, то й «святий Боже» заспівають. це б то = се б то.
