Вражий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій, діавольскій. Чи ви пани, чи ви ляхи, а ми запорожці: пам'ятайте, вражі сини, шо ми вам не хлопці. Було б тобі, вражий сину, нас трьох не кохати. Ув. враженний. Е, враженний сину!
Досто́ту нар. Точь въ точь. Вона дивилась на жовте й підсиняне батьківське лице.... і злякалась, думаючи, що колись такий достоту буде її чоловік.
Забре́нькнути, -кну, -неш, гл. = бренькнути. Ще раз забренькли струни всі.
Злеге́сенька, нар. Ум. отъ зле́гка.
Змолотися, змелюся, -лешся, гл. Смолоться. Без мене і хліб не змелеться.
Погін, -го́ну, м.
1) Скорость движенія. Як тілько трохи пущу погону (у млині), то зараз і зломиться.
2) ? Сонце то ховалось, то знов випливало із-за високих скель, а вони, величаві, темними погонами мережили світлий і гладкий, як скло, Дніпр.
Подимати, -ма́ю, -єш, гл. Повѣвать. Буде вітрець подимати.
Позатоптувати, -тую, -єш, гл. Затоптать (во множествѣ).
Просатарка, -ки ох. Женщина, приглашающая гостей на крестины, свадьбу, похороны и пр.
Читання, -ня, с. 1) Чтеніе. Яке співання, таке й читання. 2) Считаніе. У нас пінязьки без читаня — безъ счету.
