Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удаватися

Удаватися, удаю́ся, -є́шся, сов. в. уда́тися, удамся, удасися, гл. 1) Предаваться, предаться, отдаваться, отдаться, пристращаться, пристраститься, заниматься чѣмъ. Не плачте, не журітесь, в тугу не вдавайтесь. Мет. Не вдавайся в гульню. Ном. Не в дорогу вдавайся, а в хазяйстві кохайся. Ном. № 10005. Зімою столярує, а літом у хліборобство вдається. Г. Барв. 407. Се просто іволга зоветься; вона із саду в сад літа, то вишні гарно об'їда, то оббива горох, а в співи не вдається. Греб. 391. Въ значеніи: обращаться къ Помощи чего. Не вдавайся в ворожки, не вдавайся в ліки, бо пропав вже твій синонько ти пропав навіки. Гол. I. 137. Cм. вдарятися 4. 2) Входить, вбити, пускаться. Не вдавайся в сварку, бо будеш битий. Не хотів з ними в розмову вдатись. Г. Барв. 153. Не вдаватися в жадне право. Не входить ни въ какія тяжбы. 3) Обращаться, обратиться къ кому. Вдались до хазяйки. МВ. (О. 1862. ІІІ. 72). До ворожки вдалися. Св. Л. 184. Вдився собі до людей добрих. Г. Барв. 457. Ой удався козак Нечай до коня словами. АД. 11. 57. 4) Отправляться, отправиться куда. Думку думати: куди б то ся вдати? Грин. ІІІ. 203. Гриць-козак задумався, в козацькоє військо вдався. Грин. III. 611. 6) Прибѣгать, прибѣгнуть къ чему. У суд удаватись я не хотів. Н. Вол. у. А ти, мій миленький, в прозьбу не вдавайся. Мет. 64. 6) Удаваться, удаться, удачно выйти. Коровай наш вдавсь. Мет. 164. Удалась варенуха. Щоб удалась капуста, то треба зачинить шаткувать на сьомім дні, як молодика настане. Ном. № 300. 7) Родиться съ извѣстными качествами, способностями. Ой біда мені, що я не вдався. Ном. Уродись, та й удайсь. Ном. № 1657. Який удався, такий і згинеш. Ном. № 3210. Удався він високий, здоровий. Стор. І. 97. Удалась така лінива. Стор. І. 9. Ой чого я такий вдався без щастя, без долі. Н. п.в кого. Пойти въ кого, родиться похожимъ на кого. На виріст і на силу, і на личко у батька вдався. МВ. ІІ. 15. Молодая дівчинонька в козака вдалася: такі очі, такі й брови, така й головонька. Н. п. І мій батько такий мався, і я в його вдався. Ном. № 2919. — до чого. Быть способнымь къ чему. Він до роботи вдавсь. Усяк до чого небудь вдався. Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДАВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДАВАТИСЯ"
Бубнарь, -ря, м. Музыкантъ на бубнѣ. Cм. бубнарити. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Велик, -ка, -ке = великий Велик пень, та дурень. Ном. № 6341.
Відрадність, -ности, ж. = відрадість. Не маю я відрадности від свого нелюба. Чуб. V. 361.
Вісний, -а, -е. Осевой. вісний ніж. = вісник. Желех. Шух. І. 249.
Заорандува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Заарендовать, взять въ аренду. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі торги заорандували. АД. II. 21.
Клапан, -на, м. 1) Клапанъ. Внизу дудочки прироблюються два клапани, котрі одкриваються і зачиняються. Ком. І. 70. 2) = клап і. Гол. Од. 22.
Перепадистий, -а, -е. Непостоянный, перемѣнчивый. Перепадиста зіма: то сніг, то дощ.
Посновиґати, -гаю, -єш, гл. Посновать, пошататься. Свиня у панський двір залізла, посновиґала там. Гліб. 39.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Стіб, -бу, м. Стежокъ. Шух. I. 154, 153.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДАВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.