Бордюг, -га и бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ.
Верея, -реї, ж. Ось, на которой ходить дверь; столбъ, на который навѣшены ворота. Поставивши ворота з вереями.
Гринджо́ли, -джо́л, м. мн. = Ґринджоли.
Довива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дови́ти, -в'ю́, -в'є́ш, гл. Довивать, довить, окончить вить, свивать. Ой прошу вас, дружечки, до хати моїй донечці віночок довивати.
Зліплювати, -люю, -єш, сов. в. зліпити, -плю́, -пиш, гл.
1) Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. Біг сказав чортові зліпити з глини вовка.
2) Слѣплять, слѣпить, склеить липкимъ. Зліпила (розбите) яйце.
3) Связывать, связать (слова въ рѣчи). Вона насилу, велику силу змогла зліпити докупи кілька польських словець.
Мисли́вство, -ва, с. Охота на звѣрей.
Можеби́лиця, -ці, ж. Возможное, вѣроятное.
Пікинер, пікинір, -ра, м. Пикинеръ. А в пікинери вербували, та теж охочих. Ой як би нам славних запорожців в пікинери забрати.
Політниця I, -ці, ж. Работница, нанятая на лѣто.
Помножання, -ня, с. Умноженіе.
