Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

угонобляти

Угонобляти, -ляю, -єш, сов. в. угоноби́ти, -блю, -биш, гл. 1) Удовлетворять, удовлетворить, удовольствовать, доставлять, доставить удовольствіе. Помстою свій жаль угоноблю. К. ПС. 15. Угонобляють свій ледачий смак. К. ХП. 84. (Нас) сріблом-злотом угонобляли. К. ЦН. 222. Молитвами Пречисту та святих угонобляли. К. МБ. II. 125. 2) Устраивать, устроить, сдѣлать какъ слѣдуетъ. Всюди гарний був порядок, все було до діла: Харитина вгонобити знала і хотіла. Мкр. Н. 23. Тут Мася все, що треба вам, не лінувалась, вгонобила. Мкр. Г. 66. Молодий гончар робив, мисці денця не вгонобив. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОНОБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОНОБЛЯТИ"
Вередуха, -хи, ж. = вередійка. Уман. II. 8. Ум. вередушка. Аф. 313.
Заборя́нин, -на, м. Работникъ, идущій по принужденію на работу для уплаты податей. Cм. забір. Пішли застряне купою на степи. О. 1861. XI. 111.
Збі́днитися Cм. збіднюватися.
Злотечко, -ка, с. Ум. отъ злото.
Капарний, -а, -е. Жалкій. Желех.
Кописть, -ти, ж. Клинообразный зубъ въ земледѣльческомъ орудіи рало. Чуб. VII. 400.
Обректи, -ся. Cм. обрікати, -ся.
Понавозити, -жу, -зиш, гл. Навезти (во множествѣ). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба. Кв.
Тонкорогий, -а, -е. Тонкорогій, съ тонкими рогами. Рудч. Чп. 255.
Уремня, -ня, урем'я, -м'я, с. = час. в одні́м уре́мні. Въ одномъ состояніи, положеніи. Е, та мій кашель все в однім уремні стоїть. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УГОНОБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.