Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уговорити

Уговорити, -рю́, -риш. Cм. уговоряти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОВОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОВОРИТИ"
Гасловий, -а, -е. Сигнальный.
Гниль, -лі, ж. Гниль. К. Іов. 55.
Запи́лювати Ii, -люю, -єш, сов. в. запиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Приниматься, приняться пилить. 2) Пиливши, сходить, сойти съ намѣченной черты.
Зарято́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. зарятува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Одолжаться, одолжить, получать, получить матеріальную поддержку, занять. Се я у чоловіка зарятувався, та й оплатив податі. Екатер. у.
Наму́ляти, -ляю, -єш, гл. = намулити.  
Перемісити Cм. перемішувати.
Росплентати, -таю, -єш, гл. Распутать. Заплутався в гарбузіння та й наробив шкоди.... Росплентайте з гарбузіння, — вам шкоди не буде. Мил. 107.
Старчук, -ка, м. 1) Нищенка. 2) = поводатарь. Шух. І. 33.
Тупій, -пія, м. 1) Спинка, тупая сторона ножа. 2) = тупиця.
Шабаш, -шу, м. Празднованіе субботняго дня у евреевъ. Поспіша, як жид на шабаш. Ном. № 11429.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УГОВОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.