Замуркота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Замурлыкать. 2) Забормотать. Той щось замуркотав, — чуть, лається ще.
Зостанок, -нку, м. = останок. Мабуть ше здужав би на зостанку віку вам заграти.
Клевак, -ка, м.
1) Кирка для разбиванія глины.
2) Клыкъ (свиньи).
Клопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Заботиться, хлопотать о чемъ. А що хазяйствечком будеш клопотатись, того не бійся. Повеселішала панночка, клопочеться своїм посагом. . Усе мабуть про гетьманство клопочеться, так от і зозвав раду ще в Батурині. 2) Тревожиться, безпокоиться. Збула добро, клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Уже і мати почали примічати та клопотатися. Вона потім клопочеться... де, де ділося? 3) Размышлять. Про инші речі клопочеться він із старим Шрамом.
Лучни́к, -ка́, м. 1) Труба для вывода дыма изъ хаты, при освѣщеніи ея лучиною. 2) Дѣлающій луки. 3) Стрѣлокъ изъ лука. Були мізерні лушники, що знали тільки лук та сагайдак, та стріли.
Нажартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашутиться, наиграться.
Нововірство, -ва, с. Новое ученіе, слѣдованіе новому ученію. Поспільство... стало взивати ляхами... прозелитів чесько-німецького нововірства.
Обужати, -жа́ю, -єш, сов. в. обуди́ти, -джу́, -диш, гл. Будить, разбудить. Той ще спить. Він обужає його. Челядку обудити.
Перестрига, -ги, ж.
1) Овца, которая два раза въ лѣто стрижется.
2) Шерсть вторичной стрижки.
3) Пристриженная овчина старой овцы.
4) Насмѣшливо: обстриженный, обстриженная. Ум. перестрижка. А вона й кричить на мене: «Стрижко-перестрижко»!
Повиломлювати, -люю, -єш, гл. Выломать (во множествѣ).
