Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

угоряти

Угоряти, -ряю, -єш, сов. в. угорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Терять, потерять часть вѣса при горѣніи. Де б те золото дівалось, як би не вгоряло. Ном. № 14058.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОРЯТИ"
Главосік, -ка, м. Также и во мн. ч. главосіки = головосік. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Предтечи 29-го августа. МУЕ. ІІІ. 33; ЕЗ. V. 205.
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь. Левч. 36.
Кипа, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, толстая женщина. Оце ще кипа сидить. Чуб. VII. 575.
Об'їзд, -ду, м. Объѣздъ. Як поїде на об'їзд, то сьогодня дома буде, а як поїде навпростець — і завтра не буде. Ном. № 11407.
Перепхати Cм. перепихати.
Під'язати, -ся. Cм. під'язувати, -ся.
Повідь I, -воді, ж. Наводненіе, половодье. Пороставали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода. Кв. Cм. повіддя.
Поширшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться шире.
Розлігатися, -га́юся, -єшся, гл. = розлягатися. Як взяла ковати, жалібно співати, аж ся взяли к землі луги калинові від голосу розлігати. Гол. І. 193.
Теплість, -лости, ж. Теплота. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УГОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.