Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

угоряти

Угоряти, -ряю, -єш, сов. в. угорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Терять, потерять часть вѣса при горѣніи. Де б те золото дівалось, як би не вгоряло. Ном. № 14058.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОРЯТИ"
Балда, -ди, ж. 1) Большой топоръ. Вх. Зн. 1. 2) Неуклюжая, неповоротливая женщина. Ном. № 13951. 3) Въ загадкѣ: далда-балда — свинья.
Видристатися, -таюся, -єшся и -щуся, -щишся, гл. Испражниться поносомъ.
Кокин, -на, м. Пѣтухъ кохинхинской породы. Вх. Уг. 245.
Ми́ршавий, -а, -е. Болѣзненный, чахлый, захудалый, невзрачный, паршивый. Миршава голова. Ном. № 5313. Приїхало воно сюди на економію недавно, таке миршаве, обшарпане, мізерне. Левиц. І. 143. Коровки погані, кудлаті, бички миршаві. Левиц. І.
Опона, -ни, ж. Пологъ, занавѣсь. Панни заслонили опонами та килимами піч. Левиц. І. 188.
Повідтуляти, -ля́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Позабріхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Завраться (о многихъ). Позабріхувались уже ви так, що далі нікуди.
Попутати, -таю, -єш, гл. Спутать (лошадей). Попутали коників у долині. АД. І. 269.
Скиг, -гу, м. = скигління. МВ. ІІІ. 95.
Сусідонька, сусідочка, -ки, ж. Ум. отъ сусідка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УГОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.