Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

угоряти

Угоряти, -ряю, -єш, сов. в. угорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Терять, потерять часть вѣса при горѣніи. Де б те золото дівалось, як би не вгоряло. Ном. № 14058.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОРЯТИ"
Ая́, нар. (Сокращенное а як же). Да, какъ же, разумѣется. Гуцул.
Вахлай, -лая, м. Вахлакъ. І так собі ніби нікчемний народ, вахлаї такі.... ходять було схилившись. ЗОЮР. І. 293.
За́п'я́ток, -тку, м. Тылъ пятки (въ ногѣ), задникъ, закаблучье (обуви). Н. Вол. у. Гол. Од. 15. (Когда явились водки) — Тут вибігло собак з десяток, із хати вийшло душ із п'ять: «Тютю! бери! рви за зап'яток!» Усі гуртом на них кричать. Алв. 78. Ум. зап'я́точок. Ще й горошок не зійшов, тілько лободочки, витоптала ж черевички, тілько зап'яточки. Чуб. III. 95.
Пелех, -ха, м. 1) Клокъ волосъ, шерсти. 2) Старый дѣдъ. Хоч він до пелеха сідого із парубіки молодого не перескочив — пережив. Греб. 318.
Підморгнути Cм. підморгувати.
Повірувати, -рую, -єш, гл. Вѣрить нѣкоторое время. Повіруєм ще трохи в волю, а потім жити почнемо. Шевч. 383.
Самоволя, -лі, ж. Своеволіе. Желех.
Ушиткий, -а, -е. = увесь. Винесла рибку й хліба скибку: на ж тобі, миленький, вечеру вшитку. Гол. І. 339.
Червононогий, -а, -е. Красноногій. Желех.
Щенитися, -нюся, -вишся, гл. Щениться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УГОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.