Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

угоряти

Угоряти, -ряю, -єш, сов. в. угорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Терять, потерять часть вѣса при горѣніи. Де б те золото дівалось, як би не вгоряло. Ном. № 14058.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОРЯТИ"
Акт, -ту, м. 1) = Ді́я (въ драматическомъ сочиненіи). О. 1862. III. 52. 2) Актъ, документъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти. О. 1862. VII. 62, 63.
Багровий, -а, -е. Багровый, яркокрасный. Рожа моя повна червона, багрова. Чуб. III. 132. Зелене винце... багрове пивце. Гол. IV. 515., Ум. багровенький. Чуб. ІІІ. 314.
Вилупати, -па́ю, -єш, гл. Выламывать. Мої двері вилупали. Гол. І. 153.
Гамування, -ня, с. Усмиреніе, укрощеніе, успокоеніе, удерживаніе. Той давно вже їздив по табору, гамуючи козацтво, тільки од його гамування іще гірш підіймавсь гомін. К. ЧР. 209.
Зазрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. = заздріти. Вх. Лем. 415.
Затьо́рач, -ча, м. = затирач. Сумск. у.
Кичера, -ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. І. 73. Ум. ки́чірка. Вх. Зн. 25.
Полупанійка, -ки, ж. Жена полупанка. Дочки заміжніх козаків ходять у гостину до попівен або до полупанійок. О. 1861. XI. 112.
Серішній, -я, -є. = сьогорішній.
Хапка, -ки, ж. Западня, ловушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УГОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.