Ара́пин, -на, м. 1) Аравитянинъ, арабъ. 2) Негръ. 3) Человѣкъ со смуглымъ цвѣтомъ лица. 4) Грязный, запачканный человѣкъ.
Бідний, -а, -е. 1) Бѣдный, неимущій. Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого.
2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. Бідна моя головонька, доленька несчасна. Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся? Ум. бідненький, біднесенький. Жив тоді бідненький чоловік із жінкою.
Винозор, -ра, м. Эпитетъ сокола. Дальнозоркій? Пошлімо, громадо, сокола-винозора! найпридатніщий це птах: має він яснії очі і бистрії крила.
Гнетючка, -ки, ж. = гнетуха.
Грінчи́ти, -чу, -чиш, гл. Поджаривать (хлѣбъ).
Ковмір, -ра, м. Воротникъ. У його на сертуці був червоний ковмір.
Мучи́тель, -ля, м. Истязатель, мучитель. Пан передав його мучителям.
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Поґерґотати, -ґочу, -чеш, гл.
1) Покричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ).
2) Поговорить на непонятномъ узыкѣ.
Посів, -ву, м. Посѣвъ, сѣвъ. Із вороха осталось панові мішечків з п'ять, — тільки шо на посів. В кого нема на посів, то (тому) й своїм засіє.
