Галасування, -ня, с. Крикъ, вопль, дѣйствіе отъ гл. галасувати. Галасування то піднімалось разом, то затихало.
Копичення, -ня, с.
1) Складываніе, сваливаніе въ кучу.
2) Складываніе въ копны.
Коростяний, -а, -е. = коростявий. Обізвався коростяний до шолудивого.
Нестак нар. Не столько; не такъ то. Нестак то зробив, а що втомився.
Пестряк, -ка, м. Родъ паразитнаго растенія. Узять пестряків, що на липовім дереві виростають.
Погоддя, -дя, с. Благопріятное время.
Проломина, -ни, ж. Проломъ, проломленная дыра. А в воротях унизу дощечка проломана.... От вовк повернувсь другим боком, усунув хвоста в ту проломину....
Росхристатися, -таюся, -єшся, гл. Разстегнуться на груди. Росхристались та й ходить усюде. Сорочка росхристалась.
Світач, -ча, м. 1) Маленькій желѣзный подсвѣчникъ для восковой свѣчи у иконы: желѣзный стержень, вбиваемый въ стѣну или божник, съ трубочкой для свѣчи. . Cм. світич. 2) Въ курной полѣсской хатѣ: четырехугольная деревянная труба, спускающаяся изъ крыши въ избу, внизу подъ нее подвѣшена желѣзная рѣшетка, на которой вечеромъ зажигаютъ лучину.
Твердо нар. 1) Твердо. М'яко стеле та твердо спать. 2) Крѣпко. А нерці в соборі воду твердо освятили. Заснула, вона на полі твердо. 3) Ясно, опредѣленно, рѣшительно. Слухай мене, — кожу тобі твердо. Твердо сказать — жили вони собі як брат із сестрою. Ум. тверденько, твердесенько. А дівчина тверденько заснула і не чула, як нічка минула.
