Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

угорський

Угорський, -а, -е. Венгерскій. Король угорський. Ном. № 11699.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОРСЬКИЙ"
Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.
Ведмедячий, ведмежий, -а, -е. Медвѣжій. Рудч. Ск. І. 134. Греб. 365. Ведмедячий барліг. Грин. І. 181. ведмеже ухо. Раст. а) Verbascuin Thapsus. ЗЮЗО. І. 140. б) Salvia Aethiopis L. ЗЮЗО. І. 134.
Грома́дський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ міру, общественный, мірской. Громадських людей кликали цінувати. МВ. ІІ. 203. Громадська Громадська справа. Громадський суд. О. 1861. X. 55. Муж грома́дський. Членъ общества, представитель извѣстной его части, участвующій въ его рѣшеніяхъ. Г. Барв. 351. Кулишъ. Повѣсти. I. 185. Тогді ж то, не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, ні мужі громадськії, що наш пан гетьман Хмельницький.... у городі Чигрині задумав, вже й загадав. Мет. 391.
Заро́сся, -ся, с. Мѣстность за p. Росью. Желех.
Зотнутися, -нуся, -нешся, гл. = зітнутися. К. Досв. 172.
Напі́й, -по́ю, м. Напитокъ. Ой куме мій молодий, то ваш напій дорогий. Гол. IV. 442. Я го буду тим вітати, тим напоєм частувати. Гол. І. 207.
Огняний, -а, -е. = огненний. Левиц. І. 271. Господь вигнав їх з раю огняною різкою. Мир. ХРВ. 32. Широка огняна хвиля. Мир. ХРВ. 272. огняна жертва. Всесожженіе. Єв. Мр. XII. 33.
Оголити, -лю, -лиш, гл. = обголити.
Проскакати, -чу, -чеш, гл. 1) Пропрыгать. 2) Проскакать. Проскакав конем швидко. Харьк.
Цікавий, -а, -е. 1) Любопытный, интересующійся, любознательный. «Хто се, хто се?» спитаєте цікаві дівчата. Шевч. 19. Що люди собі про нас балакают, — не цікавий я знати. Гн. II. 28. На все цікавим оком спозирає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35). 2) Бойкій, живой, шустрый. Яке цікаве! Ном. № 5443. 3) Смыслящій, искусный. Цікавий козак, та босий. Ном. X. 6328. Цікавий, як циган до бджіл. Ном. № 6515. В єднім селі був бардзо цікавий коваль; бувало як вистригне плуга, рало, сокиру, або окує вола, то на чудо, аж сміється. Чуб. І. 154. 4) Интересный. Се дуже цікава річ. Ум. цікаве́нький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УГОРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.