Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

угодити

Угодити Cм. угождати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОДИТИ"
Вивчатися, -чаюся, -єшся, сов. в. вивчитися, -чуся, -чишся, гл. Выучиваться, выучиться, научиться. Ото ж і вивчився я, виріс. Шевч. 417. І став усього вчитися, і за рік усього вивчився. Рудч. Ск. ІІ. 115.
Водявий, -а, -е. Водянистый. Водява картопля сього року. Могил. у.
Замі́стя, -тя, с. За́городье, предмѣстье. КС. 1887. VI. 485.
Злиде́нний, -а, -е. 1) Бѣдный, несчастный. Вони люде злиденні. Ном. № 1536. Життя злиденне. К. Досв. 37. 2) Жалкій. А ну лиш, лицарю мізерний, злиденний, витязю нікчемний, виходь сто лих покуштувать. Котл. Ен. VI. 38. 3) Скряга, скупой. Багатий, а такий злиденний, що над копійкою аж труситься.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Ном. № 2603. Не квапся поперед батька в пекло. Ном. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! Гул.-Арт. (О. 1861. III. 84). 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. К. Г. Кв. XII. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. Г. Барв. 11. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду. Каневск. у.
Подражнити, -ню́, -ниш, гл. Подразнить.
Прошкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Проковылять, хромая.
Стверділий, -а, -е. Отвердѣлый.
Хавтура, -ри, ж. = хавтур. Шейк.  
Штука, -ки, ж. 1) Часть чего либо, кусокъ. Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена. Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. МУЕ. I. 75. 2) Искусство. Гал. 3) Вещь. Шкода муру, — старосвітська штука. Шевч. 181. 4) Хитрость, уловка, продѣлка. А тут є якась німецька штука, що усе оце робить. Рудч. Ск. II. 150. братись на штуки. Употреблять хитрости, уловки. 5) Диковина, трудность. Не штука роскинути, а штука зібрати. Ном. № 10620. Не штука наука, а штука розум. Ном. № 6037. Бити не штука. Ном. №3811. 6) огнева штука. Феерверкъ. Перед домом вкопували риштовання за для огневих штук. Стор. МПр. 72. Ум. штучка, штучечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УГОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.