Вихлюватий, -а, -е. Шаткій. Вихлюватий човен.
Довгохво́стий, -а, -е. Длиннохвостый.
Живи́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Оживлять, Оставлять живымъ. Мов свята небесна сила, вона серце нам живила. Тих куркоїдів, як жидів, не живили. 2) Питать, кормить, продовольствовать. Хазяйське око товар живить.
Запоти́лишник, -ка, м. Подзатыльникъ.
Звита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Поздороваться. Ой вийди, матінко, звитайся, свого дитяти спитайся: де твоє дитятко бувало.
Змусити Cм. змушати.
Потемнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться темнѣе.
Стусувати, -су́ю, -єш, гл. Колотить, тузить. Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його вихрити та стусувати. Почав рвать на собі волосся і стусувать себе у груди.
Ущерть нар. Въ уровень, съ краями.
Церковний, -а, -е. Церковный. Вдарено в церковного дзвона. го́лий, як церко́вна миш. Крайній бѣднякъ.
