Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

угор

Угор, угра, м. 1) Венгерецъ. Угри і ляхи біди додають. О. 1861. III. Кост. 30. 2) угор = вугор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОР"
Валів, -лова, м. = валиво. Натягни води до валова. Вх. Зн. 5. Ацю до валова. Фр. Пр. 135.
Вихватний, -а, -е. Быстрый, хваткій, энергичный. Запорожці — то народ був вихватний. Верхнеднѣпр. у. Слов. Д. Эварн.
Відпекуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відпекатися, -каюся, -єшся, гл. Отдѣлываться, отдѣлаться. Живуть вони собі поки що нічого, та як вона відпекається від його. Харьк.
За́щіпка, -ки, ж. Крючокъ дверной. Мене мати гулять не пускала, да в комору да зачиняла, трома защіпками да защіпала. Чуб. III. 132. Ум. за́щіпочка. Мил. 84. Защіпочка , хороша. КС. 1883. II. 291.
Овечий, -а, -е. Овечій. Овеча натура. Шевч.
Позаколисувати, -сую, -єш, гл. Закачать (многихъ).
Стотве, стотно, нар. Точно, тождественно, дѣйствительно. Воно стотне так в письмі святім написано. Св. Л. 301. Стотно така була, як оця. Конст. у.
Туленик, -ка, м. Разновидность книша 1. МУЕ. III. 160.
Утікачка, -ки, ж. Бѣглянка.
Фундувати, -дую, -єш, гл. Основывать, учреждать. Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий. Млр. л. сб. 190 (Н. п.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УГОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.