Видроокий, -а, -е. О человѣкѣ: съ глазами, вѣки которыхъ вывернуты ими растянуты въ стороны.
Гейку меж. Призывный возгласъ. Тетяно! чи не знаєш, гейку, де зсипано просо?
Знийти, -йду, -де́ш, гл. Снизойти, сойти. Дар нині пребогатий од небес прийде, яко жалля каплющая на землю знийде.
Кумонька, кумочка, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Мча́ти, мчу, мчиш, гл. Мчать. Проклятий мчить як вовк овечку. К. Куди їх мчить Анхизів син? Не раз сучка санки мчала — пословица, приводимая въ отвѣтъ на вранье или хвастовство и равнозначущая выраженію: ты разсказываешь небылицы, ты хвастаешься.
Обраховувати, -вую, -єш, сов. в. обрахува́ти, -ху́ю, -єш, гл.
1) Разсчитывать, разсчитать, сосчитывать, сосчитать, вычислить. Обрахуй лишень усе, щоб завтра було готове їхати у Корсун на ярмарок.
2) Обдумывать, обдумать. Не обрахувавши діла сього як слід, ми і Бога зневажаєм.
Попромінювати, -нюю, -єш, гл. Промѣнять (во множествѣ).
Розвороття, -тя, с. Отверстіе для воротъ. В стіні (оградѣ) розвороття для брами, та самої нема, лиш діра та назвище зостались.
Самарати, -раю, -єш, гл. Походить, быть похожимъ. Кіс самарає на дрозда.
Сказити, -жу́, -зиш, гл. 1) Сдѣлать бѣшенымъ. Не поможе бабі кадило, як бабу сказило. А нехай його сказить — хто це на мене каже. 2) Испортить. Сказив горнець шибу. Їй чарівниця сказила маржину.
