Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удавлений

Удавлений, -а, -е. Заглушенный. Стало чуть наче вдавлений голос, як от би з затуленого рукою рота. Екатер. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДАВЛЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДАВЛЕНИЙ"
Боріг, -рога, м. = оборіг. В тебе воли як стодоли, а корови як бороги. Гол. IV. 552.
Валахан, -на, м. Скопецъ. Харьк.
Засо́хнути и засо́хти. Cм. засихати.
Крепак, -ка́, м. Крѣпостной. А сей Іван Золотаренко та був крепак. МВ. І. 37.
Ма́мсик, -ка, м. = мамій.
Перстінь Cм. перстень.
Підвищувати, -шую, -єш, сов. в. підвисити, -шу, -сиш, гл. Повышать, повысить. Ясь підвисив голос і замовк. Левиц. І. 228.
Поліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Слѣпить, вылѣпить (во множествѣ). Вареники поліпили. 2) Облѣпить, замарать (во множествѣ). Сир їли, — зуби поліпили. МУЕ. III. 103. Поліпіл кошелю. Вх. Уг. 261. 3) Прилѣпить (во множествѣ). Пішла в церкву стара баба, свічок накупила, де була яка ікона, всюди поліпила! Рудан. І. 100.
Помрячити, -чу́, -чи́ш, гл. Поморосить (о дождѣ). У нас не було дощу, так тільки, помрячив.
Чонок, -нка, м. = човник 2. Части: стержень — клубец, шпулька — цівка. Вх. Уг. 247.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДАВЛЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.