Жи́лавий, -а, -е. 1) Жилистый, мускулистый. Жи́лава рука. 2) Твердый, жесткій. Жи́лавий хліб. жилавий тиждень. Первая недѣля великаго поста. — понеділок. Первый день великаго поста.
Келенька, -ки, ж. Ум. отъ келія.
Мудрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Умнѣть.
Оконце, -ця, с. = віконце.
Партачити, -чу, -чиш, гл. Вахлять, дѣлать кое-какъ, портить роботу.
Помічати, -чаю, -єш, сов. в. помітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить. Я помічати стала, що Парася сама собі думає та думає.
Прірва, -ви, ж.
1) Мѣсто, гдѣ прорвана плотина. Вода раз греблю просмоктала.... Злякавсь мірошник та й біжить притьмом до прірви, щоб гатить.
2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. Хоч і в прірву. В морі єсть безодні прірви.
Пухкий, -а́, -е́ 1) Рыхлый, мягкій (о хлѣбѣ, землѣ). Пухкий хліб удався. Пухка паляниця, — хоч губами їж. Земля пухка.
3) Мягкій, нѣжный. Пухкі овчини.
Стовквище, -ща, с. Мѣсто, сильно сбитое, истоптанное скотиной.
Хро-хро! меж., выражающее хрюканье свиньи. Біжить кабан: «хро-хро-хро! Хто в цій рукавиці?»
