Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чиноватний

Чиноватний, -а, -е. 1) чи́новатна листва. Частъ сновалки, при помощи которой дѣлаются чини. МУЕ. III. 15. 2) — міток. Міток, въ которомъ одно пасмо имѣетъ 30 нитокъ вмѣсто 60. МУЕ. ІІІ. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНОВАТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНОВАТНИЙ"
Білоногий, -а, -е. Бѣлоногій. Ум. білоногенький.
Залама́ти Cм. заламлювати.
Кручечок, -чка, м. Ум. отъ кручок.
Лі́теплечко, -ка, с. Ум. отъ літепло.
Подогодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить (многихъ).
Поспитатися, -та́юся, -єшся, гл. Спросить, спроситься.
Припущальник, -ка, м. То-же, что и триб въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат. МУЕ. III. 24.
Пульпак, -ка, м. = индик. Шух. І. 108.
Сапнути, -ну, -неш, гл. Подуть, потянуть. Сапнуло з печері холодом. Харьк. г. З провалля сапнуло чадом.
Шутковливий, -а, -е. Шутливый. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНОВАТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.