Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чикулівка

Чикулівка, -ки, ж. = верхоляк. Вх. Пч. II. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИКУЛІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИКУЛІВКА"
Вабець, -бця, м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.
Войовничий, -а, -е. Воинственный.
Горо́хв'янка, -ки, ж. = Горохвина. ЕЗ. V. 177.
Доволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. доволочити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить бороновать послѣ посѣва. Моли б, Господи, до дощу доволочити. Харьк. у.
Зага́йство, -ва, с. Замедленіе, задержка. Борз. у.
Крутогорий, -а, -е. Съ обрывистыми горами. Дніпр той дужий крутогорий. Шевч. 562.
Небагато нар. Немного, мало.
Побабчитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться старухой. Домаха дівкою посивіла і побабчилася.
Потісний 2, -а, -е. Тѣсноватый.
Чароньки, -ків, м. мн. Ум. отъ чари. Cм. чар.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИКУЛІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.