Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чинч

Чинч, -чу и пр = чинш и пр. Давала чинчу до двора ковбас десятків з три латину. Котл. Ен. IV. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНЧ"
Бревтій, -тія, м. = бревкало.
Вітцівський, -а, -е. = батьківський. Желех.
Зло, зла, с. Зло. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. К. Іов. 10. Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? Єв. Мр. III. 4. Ну, брате, — кажуть: — як ти жив? Добро чи зло робив? Гліб. 14.
Калічка, -ки, об. ум. отъ каліка. 1) Немного калѣка или маленькій калѣка. 2) Вторая ручка на косовищѣ, — въ концѣ его. Шух. І. 109. 3) Родъ съѣдобнаго гриба. Вх. Зн. 23.
Малю́цький и мадючкий, -а, -е. = малюхний. Уг. Лем. 433.
Повчок, -чка, м. Ум. отъ повк.
Погребний, -а, -е. Погребальный, похоронный. Погребна одправа.
Поранник, -ку, м. Раст. Plantago lanceolata L. О. 1861. І. 206.
Удовольнити, -ся. Cм. удовольняти, -ся.
Цілушка, -ки, ж. = окраєць. Вх. Зн. 78. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.