Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чинч

Чинч, -чу и пр = чинш и пр. Давала чинчу до двора ковбас десятків з три латину. Котл. Ен. IV. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНЧ"
Верхопасання, -ня, с. Въ постройкѣ: верхняя часть сруба. Шух. І. 116.
Вихлюпати, вихлюпнути. Cм. вихлюпувати.
Дорі́кливий, -а, -е. Укоризненный.
Масті́льниця, -ці, ж. Мазальщица. Св. Л. 314.
Наскось нар. Наискось. О. 1861. XI. Свид. 34.
Пейс, -са, м. Пейсъ. (Берко) ходить було, тільки колите довгими чорними пейсами. Левиц. І. 103.
Перешкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Перейти хромая.
Побородник, -ка, м. Раст. Tragopogon. Шух. І. 20.
Просапати Cм. просапувати.
Рокиточка, -ки, ж. Ум. отъ рокита.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.