Вертьог, -гу, м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ.
Змовленник, -ка, м. Заговорщикъ.
Лома́ка, -ки, ж. 1) Дубина, большая палка, сукъ. Ой у лісі на орісі сухая ломака. Великий як ломака, а дурний як собака. Не києм — ломакою. 2) О человѣкѣ: дубина, большого роста. Ум. ломачка. Ув. ломацюга, ломачище.
Позажурюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Опечалиться (о многихъ). Дівчата позажурювались.
Позакаламучувати, -чую, -єш, гл. Замутить (во множествѣ).
Старісінький, -а, -е. Совершенно старый. Мій таточку, мій старісінький!
Сьомак, -ка, м.
1) Семилѣтка (о людяхъ и животныхъ).
2) Монета въ семь коп. ассигнація ми или въ 2 коп. серебромъ.
Трахтовий, -а́, -е́ Проѣзжій. Шлях не трахтовий.
Туртус, -са, м. Стукъ, грохоть. Наче табун коней женуть.... Кругом хати бігає, шукає, гукає; такий туртус, аж хата двигтить.
Улан, -на, м. Уланъ. А в уланах добре жити, довбешкою воші бити. Ум. уланик, уланичок, уланчик.
