Вибріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. вибрехатися, -шуся, -шешся, гл. Изворачиваться, извернуться, выйти изъ неловкаго положенія при помощи лжи, оправдываться, оправдаться ложью. Брехнею не вибрешешся.
Відмагатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відмогтися, -можуся, -жешся, гл. 1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. Як уже там царівна не облагалась, шо не робила, — треба їй за, його йти. Черт йти меншому на сторожу, — той одмагається. 2) Отдѣлываться, отдѣлаться, избавляться, избавиться. Слухайся мене, то, може, од батька одможешся. Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже.
Досі́патися, -паюся, -єшся, гл. Додергаться.
Залу́бниці, -ць и залу́бні, -бень, ж. мн. = залу́биці. Подивлюся на подвір'є, — лише слід, де ковані залубниці стояли, де вороні коники ірзали, то ті ж мою Марусеньку взяли.
Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость.
Порхавка, -ки, ж.
1) Bufo, жаба.
2) Раст. Licoperdon bovista.
Прибільшати, -шаю, -єш и прибільшувати, -шую, -єш, сов. в. прибільшити, -шу, -шиш, гл.
1) Увеличивать, увеличить.
2) Прибавлять, прибавить. Сами прибільшують невірі плати.
3) Преувеличивать, преувеличить. Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве.
Смуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Грустить. Смуткувала Марина осінь, смуткувала й зіму.
Уладіти, -дію, -єш, гл. = владіти. Нащо ж мені, добродію, людьми уладіти?
Шинґель, -ґля, м. Та часть оси, на которой вращается колесо.
