Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чиноватий

Чиноватий, -а, -е. 1) = чиноватний. МУЕ. III. 25. 2)те полотно. Полотно, при ткани котораго нитки основы въ чинах (Cм. чини) перекрещиваются не пара съ парой, а каждыя три съ каждой одной. Шух. I. 259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНОВАТИЙ"
Бенкет, бенькет, -ту, м. 1) Пиръ, пиршество, банкетъ. Рудч. Ск. II. 102. Шевч. 8. Одно одного на здоров'я питає, одно одного на бенкет зазиває. Н. п. На хліб, на сіль, на бенкет зазивали. Н. п. Що день бенькети, мов весілля. Котл. Ен. І. 24. 2) соб. Пирующіе. В корчму іде — вигукує, додому йде, — бенкет веде. Грин. III. 381. Ум. бенкеток. К. Дз. 118.
Буванець, -нця, м. Болванъ для растягиванія шапокъ. Лебед. у.
Відралити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ межу.
Гишель, -лі, ж. Берцо; голень. Вх. Уг. 233.
Запові́т, -ту, м. Завѣтъ, завѣщаніе. Шевч. 666.́
Неслава, -ви, ж. Безславіе, позоръ; дурная репутація. Погубиш їх, і їх слава стане їм в неславу. Шевч. Ой він її не займає, бо сватати має, він до неї не горнеться, неслави боїться. КС. 1887. VIII. 774. Любив я дівчину, любив я свою, а люде говорять неславу на нюю. Грин. III. 185. у неславі бути. Быть обезславленнымъ; пользоваться дурной репутаціей. Наш піддружбо хороший, пожич дружбі грошей, бо наш дружба в неславі, його шапка в заставі. О. 1862. IV. 19. у неславу вводити. Подвергать пересудамъ, безславить кого. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. Мет. 83. у неславу входити. Безславить себя, подвергать себя пересудамъ. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько-нераненько із юлиці ходиш. Мет. 83. Ум. неславонька. Не тра було моїй рідні неславоньки наробити. Грин. III. 248.
Оплинути, -ну́, -не́ш, гл. Пополнѣть, поправиться. Ном. № 4924. Нагодую їх (дітей), напою... тижнів через кільки, — агу! оплинули мої діти любі. Харьк. г. Cм. опленути.
Позамлівати, -ваємо, -єте, гл. Ослабѣть, изнуриться (о многихъ).
Поосідатися, -даємося, -єтеся, гл. Тоже, что и осістися, но о многихъ.
Шкура 2, -ри, ж. 1) Шкура, кожа. З одчого вола двох шкур не деруть. Ном. № 7472. Пошився в собачу шкуру. Ном. № 2910. Жвавий, аж шкура на ньому говорить. Ном. № 5764. В одну шкуру. Крайне настойчиво (хотѣть, добиваться чего). Чіпка розвередувався: «Їсти та й їсти, бабо!» В одну шкуру: «їсти!» Мир. ХРВ. 33. Затялись в одну шкуру: давай рощот! — і дав. Мир. ХРВ. 259. 2) Бранное: женщина легкаго поведенія. Ум. шкурка, шкурочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.