Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чиноватий

Чиноватий, -а, -е. 1) = чиноватний. МУЕ. III. 25. 2)те полотно. Полотно, при ткани котораго нитки основы въ чинах (Cм. чини) перекрещиваются не пара съ парой, а каждыя три съ каждой одной. Шух. I. 259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНОВАТИЙ"
Виношувати, -шую, -єш, сов. в. виносити, -шу, -сиш, гл. 1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Рудч. Ск. І. 37. Який батько, такий син, — виносили з діжки сир. Ном. № 7137. 2) Пронашивать, проносить. 3) Изнашивать, износить.
Виплатити, -ся. Cм. виплачувати, -ся.
Вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
Дола́дне Cм. доладно.
Загажда́ти, -даю, -єш, гл. = загоджувати. Вельможная пані слуги загаждала: кожному слугині по золотому дала. Чуб. V. 1017.
Занапаща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. занапасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Погублять, погубить. Занапастив худібчину через свою дівчину. Чуб. V. 295. Степ широкий, край веселий та й занапастили. ЗОЮР. II. 254. Збавив я тобі віку, занапастив долю. Стор. МПр. 22.
Менчир, -ра, м. Раст. Erica. Лв. 98.
Підливання, -ня, с. Подливаніе.
Поляшитися, -шуся, -шишся, гл. Ополячиться.
Усиляти, -ляю, -єш, сов. в. усилити, -лю, -лиш, гл. Вдѣвать, вдѣть нитку въ иглу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.