Вертю нар. Въ выраженіи вертю закрутився — завертѣлся; встрѣчено только въ одной пѣснѣ, повидимому фальсифицированной и напечатанной у А в Ланському розі явір похилився, ой татарин тяжко-важко вертю закрутився.
Жеря́вий, -а, -е. Горящій, палящій, пламенный.
Житов'я́, -в'я́, с. 1) Житье. 2) = жилище. На усю садибу їх, на усе житов'я пала пустиня.
Запо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Засуетиться, захлопотаться. Запоралася коло печі, що й не вгледіла, як собака м'ясо вхопила.
Кужелити, -лю, -лиш и кужелитися, -люся, -лишся, гл. Клубиться, кружиться. Дивлюсь, коли з-за садка дим кужелить, що й Боже! коли слухаю: бов, бов! Вітер кужелить. Чад і дим з нори кужелиться.
Ли́зькати, -каю, -єш, гл. = лизкати. Лизькає кров собака.
Перегатити Cм. перегачувати.
Персть, -ти, ж. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора безрідного ховали.
Побабистий, -а, -е. Покрытый морщинами.
Понапльовувати, -вую, -єш, гл. Наплевать (во множествѣ). Не люблю я куріїв за те, що понакурюють та понапльовують.
