Викурювати, -рюю, -єш, сов. в. викурити, -рю, -риш, гл.
1) Выкуривать, выкурить.
2) Выживать, выжить, изгонять, изгнать. І ладаном не викуриш.
Вихання, -ня, с. Маханіе, размахиваніе.
Віщівник, -ка, м. Вѣщунъ, предвѣстникъ. Бо то ворог нещасливий, віщівничок барз правдивий. Ум. віщівничок.
До-Ще́ти нар. = до-щенту.
Зачуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зачумить, заразить.
Зривки, -вок, ж. мн. Деревья съ полуснятыми плодами. Ще нарвала ягід (вишень) на зривках — де-не-де зосталось, — поки ту ягідку піймаєш.
Прихильність, -ности, ж. Расположеніе, склонность. Прихильність до своєї віри.
Пуджєтися, -джєюся, -єшся, гл. О лошадяхъ: пугаться.
Росточно нар. Безпутно? Літа мої молодії пішли росточно.
Тутенька, тутеньки, нар. Ум. отъ тут.
