Боязко и боязько, нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Ум. боязкенько, боязькенько.
Випрямити, -ся. Cм. випрямляти, -ся.
Галдамаш, -ша, м. = одамаш.
Грю́к I меж. для обозначенія стука: стукъ. Стук-грюк в віконечко!
Допіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допекти́, -чу́, -че́ш, гл. 1) Допекать, дожаривать. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. А ніхто мені так не допікав, як та капосна баба Палажка Солов'їха. Щирий і незлобивий був рицарь, да вже як допечуть йому, то стережись тоді кожен.
Заверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. заве́ргнути, -ну, -неш и заве́ргти, -ве́ржу, -жеш, гл. Забрасывать, забросить, закидывать, закинуть. Прала дівойка хусти на леду, прийшов до неї красний молодець:... «Я ті, дівойко, хусти розмечу». — Як ти розмечеш, я сі позберау. «Я ті, дівойко, праник завержу». — Як ти завержеш, а я сі найду.
Ложи́ти, -жу, -жиш, гл. Класть. Батько цілує хліб і ложить на столі. Діток спати ложити. Котре дерево усохле, то не можна його ложити, шоб сад не всихав. Я за свиту карбованця ложу.
Наголо́вач, -ча, м. Оглавль (у узды).
Окропити Cм. окропляти.
Самосійний, -а, -е. 1) Самосѣйный.
2) — на дитина. Незаконнорожденное дитя.
