Бриндуватися, -дуюся, -єшся, гл. Наряжаться, одѣваться. «Ой почекайте ино годиноньку малую, — нехай я ся в крамну сорочечку вбриндую!» — Ой мала ж ти час-годиноньку ся бриндувати.
Бурак, -ка, м. и пр. Cм. буряк и пр.
До́від I, -воду, м. 1) Доказательство, доводъ. Доводами доведений. Що казати перед громадою, які доводи давати. Тиха Кирилова мова, щира та тепла порада, розсудливі доводи не раз спиняли гіркі батькови скорботи. 2) До́від да́ти чому. Управиться, сладить. Не дав доводу ділові. Він готовому доводу не дав, а то щоб придбав ще.
Ду́бонько, -ка, м. Ум. отъ дуб.
Живти́, -живу́, -ве́ш, гл. = жити. Тут колись добре було живши нашим, батькам, а нам уже ніколи не прийдеться живти так.
Напоу́мити Cм. напоумляти.
Погононька, -ки, ж. Ум. отъ погоня.
Учиняти, -няю, -єш, сов. в. учинити, -ню, -ниш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать, совершать, совершить. Ой, хворцю! Що ти учинила. Спасибі вам, панове молодці, преславні запорожці, за честь, за славу, за повагу, що ви мені учинили. учинити во́лю. Cм. воля.
2) Поступать, поступить, сдѣлать. Ой не гаразд запорожці, не гаразд вчинили. Так ми добре, брате, учиниш, свого найменшого брата попросімо.
3) Заквашивать, заквасить, сдѣлать закваску (для тѣста, квасу). Учинили вони квас. От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила. На чужий коровай очей не поривай, а рано вставай та собі учиняй.
Хижак, -ка, м. Хищникъ. Настигає хижаків у полі. Хижаки добро його розносять.
Цап, -па, м.
1) Козелъ. Військового цапа за хвіст скубни, от тобі і рукавиця.
2) Родъ игры, чехарда. Грати в цапи.
3) ца́па стати. Стать на дыбы. Ум. цапок, цапо́чок, ласк. цапусенька. Ув. цап'юга. А кізонька в ополонку, а цапочок за головку.