числити

Числити, -лю, -лиш, гл. 1) Считать. Адже ж за воїнів нас числить. Котл. Ен. 2) Разсчитывать. Все ділає, не числячи на жодну подяку. Шейк.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 463.

Випадкові слова

Паскудний, -а, -е. Мерзкій. До якого зухвальства дійшло паскудне хлопство. Стор. МПр. 100.

повністю...

Обіходитися, -джуся, -дишся, сов. в. обійтися, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Обходиться, обойтись, довольствоваться. Як є гроші — розійдуться, а як нема — обійдеться. Н. Вол. у. Обійдеться Великдень без гречаної паски. Ном. № 5201. 2) — з ким. Обходиться, обращаться съ кѣмъ. Свати дуже гарно з нами обіходилися.

повністю...

Ріпка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ріпа. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. Ив. 48. Маркев. 73. Грин. III. 115.

повністю...