Вичуняти Cм. вичунювати.
Жорно́вий, жорня́ний, -а, -е. 1) Относящійся къ ручной мельницѣ. 2) — хліб. Хлѣбъ изъ муки, смолотой на ручной мельницѣ.
Заглу́шувати, -шую, -єш, гл. = заглушати. Усякий чоловік заглушує своє горе: хто п'янством, хто скнаростю, а сей, бач, казками.
Задера́чка, -ки, ж. Задравшаяся кожа надъ ногтемъ, заусеница.
Луза́н, -на, м. Орѣхъ, который самъ вылущивается. Ум. лузане́ць.
Пердь меж., выраж. испусканіе вѣтровъ.
Постник, -ка, м. Постникъ.
Смілішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться смѣлѣе.
Сопух, -ха, м. Зловоніе, испареніе. Сопухи від сіна душать мене. Треба зробити діру, щоб сопухи виходили.
Убавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. убавити, -влю, -виш, гл.
1) Задерживать задержать долго. Дякуємо попонькові.... ой што нас не убавив, нагленько нас одправив.
2) Забавлять, забавить. Ой ти, матусю, і кужеля збавиш і моєї маленької дитини не вбавиш.
