Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чинарчина

Чинарчина, -ни, ж. = чинарка. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНАРЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНАРЧИНА"
Безнемірний, -а, -е. Безмѣрный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Безперемінно нар. Непремѣнно. Уночі безперемінно буду. О. 1862. VІІ. 43.
Вимивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вимити, -мию, -єш, гл. Вымывать, вымыть. Не вимили біле личко слізоньки дівочі. Шевч. 27.
Головистий, -а, -е = головатий 2. Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, а із листу головистая. Ном. № 261.
Клямати, -маю, -єш, гл. 1) Стучать щеколдой. 2) Чавкать. Клямаєш як свиня. Н. Вол. у.
Луча́й, -ча́ю, м. Случай.
Підпомагач, -ча, м. Помощникъ. Борз. у. К. Кр. 25.
Попер, -пру, м. Перець. Вх. Лем. 453.
Порозціплювати, -люю, -єш, гл. Разжать, разнять (во множествѣ).  
Фантє, -тя, с. соб. 1) Всякая одежда. Шух. І. 98. Cм. хвантя. 2) Лохмотья, рваная одежда. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНАРЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.