Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чинбарь

Чинбарь, -ря, м. Кожевникъ. Чуб. VII. 431. Вас. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНБАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНБАРЬ"
Ґе́лґати, -ґаю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать. Аф. 357.
Значіння 2, -ня, с. Дѣланіе мѣтокъ, наложеніе знаковъ.
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко. Вх. Зн. 35.
Невіронька, -ки, ж. Ум. отъ невіра.
Обпарювати, -рюю, -єш, сов. в. обпарити, -рю, -риш, гл. Опаривать, опарить.
Обрадонька, -ки, ж. Ум. отъ обрада.
Попіддурювати, -рюю, -єш, гл. Обмануть, надуть (многихъ). Він один нас усіх попіддурював. Харьк. у.
Розшрубуватися, -буюся, -єшся, гл. Развинтиться.
Сайгак, -ка, м. 1) Дикая коза, сайга. З власних рук годував диких кіз, сайгаків. Стор. II. 56. 2) Колъ вышиною съ человѣка; два такихъ кола, забитые рядомъ, служать снарядомъ для привязыванія овецъ: шею овцы вкладываютъ между ними, а сверху ихъ связываютъ. О. 1862. V. Кух. 32, 38. А ну, хлопці, піймайте оту вівцю та в сайгаки її, а то вона ще одкинеться од ягняти. Ейск. у.
Товаришів, -шова, -ве Принадлежащій товарищу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНБАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.