Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чинарка

Чинарка, -ки, ж. = чемерка 1. ХС. IV. 51. Ум. чинарочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНАРКА"
Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Ґилу́н, -на́, м. Самецъ съ однимъ ядромъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. Кишкун.
Заві́ска, -ки, ж. Передникъ, фартукъ. Міусск. окр.
Іс- Всѣ слова, начинающіяся приставками із, іс и не находящіяся здѣсь, Cм. на буквы з и с.
Пащикуватий, -а, -е. Неумѣренно разглагольствующій; дерзко разглагольствующій. Згадала Зосю, горду, пащикувату, хитру. Левиц. І. 515.
Пересмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Перестать грустить.
Пуль! меж. Призывъ для индюшатъ, цыплятъ, гусятъ. Kolb. I. 65, 66.
Ромпас, -са, м. Двойная подошва. Гол. Од. 29.
Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб.
Тонісічкий, -а, -е. = тонісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.