Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чинитися

Чинитися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Дѣлаться, происходить; становиться. Чинилося те у давню давнину. МВ. ІІ. 61. Чоловік чинится, давний, медвідь — старий. Вх. Зн. 80. 2) Выдавать себя за кого. Він чиниться Христос, а йому грішка жінка ноги миє! як то так? — казали жиди. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНИТИСЯ"
Безпотрібний, -а, -е. Ненужный, излишній.
Відзімувати, -му́ю, -єш, гл. Перезимовать.
Глушець, -шця, м. Лень, Linum usitatissimum. Вх. Уг. 233.
Забі́чи, -біжу́, -жи́ш, гл. = забігти.
Заквокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. О насѣдкѣ: закудахкать.
Зго́ла нар. Совершенно, дочиста, вполнѣ.
Славетний, -а, -е. 1) Знаменитый, славный. Левч. 148. 2) Достойный, достойный уваженія. Всякому стало розумно, який справді славетний та величний у своїй простоті той сільський мир, з которого Квітка вибрав свою Марусю з її семєю поетичньою. К. Опов. 119. Какъ эпитетъ міщанина въ прежнее время: уважаемый. К. ЦН. 215. КС. 1882. VII. 153.
Сполуватися, -луюся, -єшся, гл. = сполятися. Не сполуйся з чужим, бо дуже зле буде; найкраща спілка — чоловік та жінка. Могил. у.
Хворостяний, -а, -е. Сдѣланный изъ хвороста. Хотин. у.
Хорбак, -ка, м. 1) Худородный человѣкъ. Желех. 2) = хробак. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.