Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чинитися

Чинитися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Дѣлаться, происходить; становиться. Чинилося те у давню давнину. МВ. ІІ. 61. Чоловік чинится, давний, медвідь — старий. Вх. Зн. 80. 2) Выдавать себя за кого. Він чиниться Христос, а йому грішка жінка ноги миє! як то так? — казали жиди. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНИТИСЯ"
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Запіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. запе́ртися, -пру́ся, -р́ешся, гл. Запираться, запереться. Зійшло сонце; Україна де палала, тліла, а де шляхта, запершися, у будинках мліла. Шевч. 174.
Наві́сити Cм. навішувати.
Поліщук, -ка, м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.
Розмарин, -ну, м. = розмайрин. Чуб. V. 195.
Терасувати, -су́ю, -єш, гл. Мостить дорогу тарасом.
Тяж, -жу, м. 1) = ужва 2. Вх. Зн. 72. 2) у тяжі́, у тяжу бути, ходити. Быть беременной. Я в тяжу. О. 1861. XI. 30. Вона тепер у тяжі, а спорожниться, то буде робити. Н. Вол. у. Зайти в тяж. Забеременѣть. Драг. 260.
Уманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Утомиться. Кролев. у.
Хатній, -я, -є. Комнатный, домашній, находящійся въ домѣ. Двері хатні. Вас. 195. Чуб. VII. 383. Хатня собака. Хатній поріг. Хатнього злодія не встережешся. Ном. № 11096. Казала полюва миша хатній. Мнж. 8.
Циконіти, -ню, -ниш, гл. Дрожать отъ холода. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.