Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чиненник

Чиненник, -ка, м. Столбовая дорога. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНЕННИК"
Виплюснути, -ну, -неш, гл. Выплеснуть. Черниг. у.
Даровина́, -ни́, ж. Жертва. І обернувсь Господь до Авеля і до його даровини. Св. П.
Засва́татися, -таюся, -єшся, гл. Посвататься. Поздоровляю тебе засватавшись. Кв. Драм. 188.
Засита́рити, -рю, -риш, гл. = засатарити. Де ти заситарив коня? Мнж.
Панова, -ви, ж. 1) = панва. 2) Раст. Tropaeolum Majus L. ЗЮЗО. І. 173.
Призапасити, -пашу, -сиш, гл. Запасти. Він собі жінку призапасив тільки про впокійніщі часи. К. ЦН. 225.
Просіяти Cм. просівати.
Прошастатися, -таюся, -єшся, гл. Прошмыгать извѣстное время.
Розіпхати Cм. роспихати.
Хварбувати, -бую, -єш, гл. = фарбувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.