Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чиненник

Чиненник, -ка, м. Столбовая дорога. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНЕННИК"
Беґарош, -ша, м. Бродяга. Желех.
Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Вимережувати, -жую, -єш, сов. в. вимережити, -жу, -жиш, гл. Украшать, украсить узорами.
Відзірятися, -ряюся, -єшся, гл. Скалить зубы. Лежить собака та й відзіряється. Полт. Їй би усе тільки до хлопців відзірятися. Полт.
Забува́ння, -ня, с. Забываніе, забвеніе. Левиц. Пов. 303.
Зго́дний, -а, -е. = згідний.
Ло́ба, -би, м. Волъ съ большимъ лбомъ и расходящимися рогами. КС. 1898. VII. 46.
На́пуск, -ку, м. = напуст.
Переселятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. пересели́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Переселяться, переселиться.
Тюкання, -ня, с. Кричаніе тю.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.