Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чиненник

Чиненник, -ка, м. Столбовая дорога. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНЕННИК"
Балай. Употребл. въ выраж.: галай-балай. Cм. галай 3.
Важенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Голостьоб, -бу, м. Возвышенное мѣсто безъ растительности.
Мизи́нець, -нця, м. 1) Мизинецъ, меньшой палець. Ой іскиньте золот перстень із мизинця пальця. Мет. 19. 2) Самый младшій ребенокъ. Ум. мизи́нчик.
Наддніпря́нський, -а, -е. Приднѣпровскій.
Рукомесло, -ла, с. = рукомество. Вже моє рукомесло буряном заросло. Ном. № 10413.
Слобідський, -а, -е. Слободскій, сельскій.
Шал, -лу, м. Бѣшенство. Желех.
Шелестіти, -щу, -стиш, гл. Шелестѣть, щумѣть. По соломі ходить, та не шелестить. Ном. А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. Чуб. V. 47. Уліз у чужу солому, та ще й шелестить. Ном. № 9696.
Шкурлат, -та, м. = шкурат. Св. Л. 168. Дметься, як шкурлат на огні. Ном. № 2503.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.