Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

таляпалка

Таляпалка, -ки, ж. 1) Женщина, которая возится съ какой нибудь жидкостью, какъ то: мажетъ комнату, бѣлитъ, краситъ что-нибудь, моетъ и т. п. Шейк. 2) Замарашка, пачкунья, неряха. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛЯПАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛЯПАЛКА"
Ага́кало, -ла, с. и м. Только и отвѣчающій утвердительно: ага́. От цей ще мені агакало! или: От це ще мені агакало!
Горли́, -лі́в, м. мн. (= Орли). Названіе узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 427.
Грабарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься земляными работами.
Довгогри́вець, -вця, м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала. Млак. 105.
Кедрина, -ни, ж. Кедръ; кедровое дерево. Треба браття товаришу кедрину тесать. Федьк. Ой умру, мій миленький, умру, — зроби мені кедровую труну! — Ой де ж, мила, кедрини достати? Будеш, мила, і в сосновій лежати. Мет. 267.
Охвицини, -цин, м. мн. Флигель.
Позасмерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Протухнуть, испортиться (во множествѣ). Налапали тілько перепелиць, що сі їм позасмерджували. Гн. І. 33.
Позастоювані Застоявшіеся. Ой прийшов до нової стоянки, а вже його ворон-коні позастоювані. Гол. І. 116.
Попередавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Страхополох, -ха, м. 1) Трусъ. К. ЧР. 69. Ні в чім не був страхополох. Котл. Ен. II. 35. Хиба я страхополох, щоб боявся Петра? Рк. Левиц. 2) Раст. Xanthium spinosum. Вх. Пч. І. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАЛЯПАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.