Забуття́, -тя́, с. 1) Забвеніе. Продаємо чортяці тіло й душу за нещасливу забуття хвилину. 2) Забытье. Усе кругом спало, мов зачароване, в тихім забутті теплої ночі.
Підповзати, -за́ю, -єш, сов. в. підповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Подползать, подползти.
Підривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. підрити, -рию, -єш, гл. Подрывать, подрыть. Хто мимо йде, псує та ламле і вепр дубрівний підриває.
Поблагословитися, -влю́ся, -вишся, гл.
1) Получить благословеніе. Я підійшов поблагословитись.
2) Перекреститься передъ началомъ дѣла. Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась в печеню.
Попадин, -на, -не.́ Попадьинъ. Попадина дочка.
Пристановище, -ща, с. Пристанище. Був собі безщасний Іван, да такий безщасний, що нема... ніякого пристановища йому ніде. Нема йому пристановища, ніхто не приймає.
Риндзя, -зі, ж. Телячій желудокъ.
Тихішати, -шаю, -єш, гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав.
Хвазан, -на, м. пт. фазанъ. Як, каже, устрелиш мені птицю-хвазана, то тоді й дочку мою бери за себе.
Хнюпити, -плю, -пиш, гл. — го́лову. Опускать голову.
