Банита, -ти, м. Изгнанникъ. Король мене банитою вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні.
Бороздити, -джу, -диш, гл. — кому що. Дѣлать кому на перекоръ, мѣшать кому.
Же́брати, -раю, -єш, гл. = жебрувати.
Забія́ка, -ки, м. Убійца, разбойникъ. Ти сучий син волоцюга, забіяка, злий катюга, нічого о собі не дбаєш, о розбою помишляєш.
Копирсати, -са́ю, -єш, одн. в. копирсну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Ковырять, ковырнуть. Сів на приспі, похилив голову і все щось по піску паличкою копирсає. Знай копирсає сліпуючи то очіпки, то рушники. 2) Только с в. Полетѣть, упасть куда. Пошлю Енея до Плутона, або і сим в ад копирсну.
Обичайний, -а, -е. Обыкновенный. Cм. звичайний.
Обіждати, -да́ю, -єш, гл. = обіжати. Тяжкий гріх обіждати і всякого чоловіка не то що сироту.
Позаплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Быть заплаканнымъ (о многихъ); быть смоченнымъ отъ дождя (объ окнахъ). Позапланувались вікна.
Приповідати, -даю, -єш, сов. в. приповісти, -вім, -віси, гл.
1) Приговаривать, присказывать, присказать. Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати.
2) Разсказывать, разсказать. Нема, нема Іваночка цілих неділь шість, нігде нікто за Йваночка нічого не приповість. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був.
3) Говорить, сказать пословицами. Старі люде приповідають: на їднім місці і камінь обростає.
Радуватися, -дуюся, -єшся, гл. Радоваться. Не радуйся чужому лихові. Дай Боже дітками радуваться.
