Багаття, -тя, с.
1) Огонь. Крешіть, дядьку, багаття! Велів багаття розводить... казав троянський флот спалить.
2) Горящіе угли.
3) Костеръ. Наймит роспалив багаття, повісив на вагани казанок і почав варити куліш.
Варґатий, -а, -е. Губастый.
Вершняк, -ка, м.
1) Одинъ изъ пильщиковъ досокъ, стоящій при работѣ сверху.
2) = верхняк 1.
Відвітувати, -тую, -єш, гл. Отвѣчать. Питає: «Де ти мою козу дів? — Продав, — одвітує Климець.
Власний, -а, -е. Собственный, свой. Хоч не красне, але власне. Не кожен писався власним прізвищем. рукою власною (підписався). Собственноручно (подписался). рукою власною. Руку приложилъ.
Джусь! меж. Прочь!
Оббрехати Cм. оббріхувати.
Обида, -ди, ж. Обида. Не стільки гірка обида, як злість налила її очі сльозами. Ум. оби́донька.
Прибгати, -бгаю, -єш, гл. 1) Пригнуть. 2) Прибрать къ рукамъ? Захватить? Заберуть усе до нитки, а деколи, як не сховається гарна дівчина або молодиця, то й їх прибгають. 3) Прибавить. Та й «Матроза» прибгав би до «Княгині».
Свистати, -щу, -щеш, гл. = свистіти.
