Дознава́ти, -наю́, -є́ш, сов. в. дозна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Треба піти до кузні дознати, чи віз уже готовий. Ніхто не може дознати Божої тайни. Ой коли б же я дознала свою гірку долю, не пішла б же я і заміж, не пішла б ніколи. Да́ти му́дрости дозна́ти. Исполнить мудростью. Святого Бога просить-хвалить, щоб дав їм мудрости дознати, — гетьмана доброго обрати. 2) Узнавать, узнать, испытывать, испытать, извѣдывать, извѣдать. Дознавали наші предки тяжкої наруги. Ми родимось турботи дознавати. Під час пригоди дознати приятеля. Cм. Дізнава́ти.
Жу́пити, -плю, -пиш, гл. Крыть крышу связками соломы.
Зміток, -тка, м. Изношенный лапоть.
Народо́вий, -а, -е. Народный.
Пастрома, -ми, ж. = пастрама.
Підборіддя, -дя, с.
1) Подбородокъ. Теодося схилила голову, закриваючи носом усе підборіддя.
2) Часть уздечки: полоса вокругъ шеи.
Пічкання, -ня, с. Возня съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія. Де пічкання багато, — глину там місить.
Послухати, -ха́ю, -єш, сов. в. послухати, -хаю, -єш, гл.
1) Слушаться, послушаться. Ми в добрих людей віку доживемо, будемо їх послухати, щоб і їм було добре від нас. Козак дівку підмовляє: «Їдь із нами, дівча, з нами, з молодими козаками». А дівчина послухала, з козаками поїхала.
2) Только сов. в. Послушать. Послухавши псалтиря, що дяк усе читав, Наум сів біля своєї старої.
Протесати, -шу́, -шеш, гл.
1) Протесать.
2) Потерять? утратить? Згубив Сава, протесав Сава свою віру навіки.
Шалапут, -та, м.
1) Сумасбродъ, безтолковый, легкомысленный человѣкъ.
2) Сектантъ одной изъ раціоналистическихъ сектъ.
