щипавка
Щипавка, -ки, ж. 1) Насѣк. а) Хвостовертка, хищникъ, Staphilinus. б) Дитикъ, водяной хрущъ, Dyticus. 2) = сікавиця. 3) Приборъ для срыванія плодовъ съ дерева.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Том 4, ст. 525.