талап!
Талап! меж. 1) Для выраженія паденія во что либо жидкое; для выраженія брызговъ какой либо жидкости. Грязюка з колеса талап на нього. 2) Для выраженія удара чѣмъ нибудь плоскимъ. Він його талап долонею по пиці. талап-талап! Для выраженія плаванія, бултыханія руками или лапами животнаго.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 244.
Том 4, ст. 244.