Вихлюпувати, -пую, -єш, сов. в. вихлюпати, -паю, -єш, одн. в. вихлюпнути, -ну, -неш, гл. Выплескивать, выплескать, выплеснуть. Поки доніс відро, то всю воду вихлюпав.
Догаря́ти и догоряти II, -ряю, -єш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Жінка йому групко догаряє за свою худобу.
Збенте́жити, -ся. Cм. збентежувати, -ся.
Зи́з, -за, м. 1) Косой, косоглазый. Лис, зиз, кутернога: як удасться що доброго — велика ласка пана Бога. зи́зом диви́тися. Искоса посматривать.
Побережанин, -на, м. Житель побережья.
Повиняньчувати, -чую, -єш, гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала.
Порозварюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Развариться (во множествѣ).
Прозорчастий, -а, -е. = прозорий. Прозорчаста вода.
Стерво, -ва, с. Падаль. Лежить собака на стерег; і сама не буде їсти і другому не дасть.
2) Брань. Стерво жінка не злюбила.
Шкраб, -ба, м. 1) Родъ кушанья: мука, перебитая съ яйцами и запеченная въ рынкѣ. 2) = шкарбан 1. Однімав шкраби на всю свою родину.
