Відгортуватися, -туюся, -єшся, гл. = відгортатися 1 и 2.
Відзіґорний, -а, -е. Франтоватый. Така відзіґорна — не впади, пороше, на моє хороше. Cм. фіціґорний.
Діва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ді́тися, -нуся, -нешся, гл. Дѣваться, дѣться. Де той хміль дівався! Дитя моє, де дінусь з тобою? А маненький брат зостався, та не знаю, де дівався. Великий світ, та нема де дітися. Не де діне́ться! Не пропадетъ! цѣло будетъ.
Заживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Наѣсться, насытиться. Зажививсь, як собака мухою.
Ме́рзлий, -а, -е. 1) Мерзлый, замерзшій. Захотілось мерзлого в Петрівку. 2) Чувствительный къ холоду. Ум. мерзле́нький.
Понастановляти, -ля́ю, -єш, гл. Тоже, что и настановити, но во множествѣ. Князями нас при своїм боці понастановляє.
Поперчити, -чу́, -чи́ш, гл. Посыпать перцемъ. З смаженої капусти поперченої... ліплять пироги.
Поросхитуватися, -туємося, -єтеся, гл. Раскачаться, расшататься (во множествѣ).
Филозоф, -фа, м. 1) Философъ. По їх січовому розуму ніщо на світі не стоїть ні радости, ні печалі: филозофи вражі діти! 2) Ученикъ предпослѣдняго класса духовной семинаріи. Филозоф! а кобили в хамут не вміє запрягти.
Хамло, -ла, с.
1) Мелкія вѣтки, прутья. Кабан риється у хамло, а зайчик лізе у кущ. Їздили вони в ліс, набрали там на вози хамла і везуть.
2) м. Неуклюжій, неотесанный человѣкъ. Він такий хамло, поки дочвала, то й сонце зайде.