Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

таранчити

Таранчити, -чу, -чиш, гл. Терзать. Покликали мого сина і давай його удвох бити та штовхати. Таранчили, поки впав мертвий. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАРАНЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАРАНЧИТИ"
Базька, -ки, ж. 1) Дѣтск. ягненокъ. Шейк. 2) = багнітка. Шейк. Вх. Пч. II. 37.
Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
За́клик, -ку, м. Призывъ, зазовъ, воззваніе. А за тим удруге, втрете заклик оддається. Мл. л. сб. 139.
Заяло́зитися, -жуся, -вишся, гл. Засалиться.
Ковтюх, -ха, м. Карликъ. Вх. Зн. 26.
Плодь, -ді, ж. Животное, тварь, все, что плодится. А в воді ще була риба й хробаки й усяка плодъ. Гн. II. 118.
Поквітчати, -ча́ю, -єш, гл. Украсить цвѣтами.
Прорізати Cм. прорізувати.
Сповитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. А бабі сповитусі кладуть у домовину палицю. ЗОЮР. II. 44.
Утя, уті, ж. Дѣтск. утка, уточка. О. 1861. VIII. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАРАНЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.