Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

таранчити

Таранчити, -чу, -чиш, гл. Терзать. Покликали мого сина і давай його удвох бити та штовхати. Таранчили, поки впав мертвий. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАРАНЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАРАНЧИТИ"
Вірувати, -рую, -єш, гл. Вѣровать. Богу молиться, а чорту вірує. Ном. № 1137. Хто в Бога вірує, рятуйте! Котл. Ен. II. 30.
Дорва́ти, -ся. Cм. доривати, -ся.
Доскона́лість, -лости, ж. Совершенство.
Дряпо́та, -ти, ж. Обдираніе.
Дубови́на, -ни, ж. = домовина.
Заверни́голова, -ви, об. Человѣкъ, морочащій другого, сбивающій съ толку.
Кабашник, -ка, м. Сидѣлецъ въ кабакѣ.
Нетря, -рі, ж. = нетра.
Спотичка, -ки, ж. Столкновеніе, преткновеніе. Найбільш має з становим спотичку піп. Отой йому спотичку робе. Н. Вол. у.
Українофил, -ла, м. Украинофилъ, любитель всего украинскаго.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАРАНЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.