Завбо́жіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм.
Заворо́тень, -тня, м. 1) Колѣно, изгибъ рѣки. 2) Холощенный, оскопленный бычокъ.
За́знобка, -ки, ж. Огорченіе. Ой у домівці невелику зазнобку зчинили: матку стареньку з двора вигонили.
Зая́ва, -ви, ж. Заявленіе.
Коноплі, -пе́ль, ж. мн.
1) Раст. Конопля. Вирвався, як Пилип з конопель.
2) Пенька. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть, та й запалять. К. Набрала Ганна у людей конопель та льону і почала прясти. Ум. конопельки. Сію конопельки дрібні зелененькі.
Либ меж. Выражающее толчекъ. Либ Панька в око, — а він і так сліпий.
Лучни́й 2, -а́, -е́ Луговой. Лучне сіно.
Сережка, -ки, ж.
1) Ум. отъ серга. Ой надіну я. сережки і добре намисто.
2) Цвѣты нѣкоторыхъ деревьевъ (ивы, осины, березы, орѣшника). Ум. сережечка. У нашої Олени сережечки зелені.
Харцизяка, -ки, м. Ув. отъ харциз. Возьміть його, харцизяку — він уб'є мене.
Шляхтюга, -ги, м. Ув. отъ шляхтич. Подумають, що який шляхтюга.
