Гемон, -на, м. Демонъ. — Употребляется какъ бранное слово. Ув. гемоняка.
Даре́вний, -а, -е. = Даремний. Тому і світ великий, кому хліб даревний.
Докро́їти, -крою, -кро́їш, гл. = докраяти.
Моту́ззя, -зя, с. соб. Веревки. Гниле мотуззя. Гей, гей, рятуйте і мотуззя готуйте.
Надзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Назвонить. 2) Наговорить чепухи.
Непритульний, -а, -е. Неудобоприложимый.
Неуцтво, -ва, с. Невѣжество.
Повилуплювати, -люю, -єш, гл.
1) Вылущить (во множ.), отколоть (во множ.).
2) Вывести (о многихъ). Усі квочки повилуплювали курчат, а ся ні.
3) Выпучить (глаза). Чого ви всі на мене очі повилуплювали.
Таляпу-таляпу! меж. для выраженія продолжительнаго равномѣрнаго болтанія въ жидкости.
Чучуга, -ги, ж. = чечуга 1.
