Аби́, сз. 1) Дабы, чтобы, лишь-бы. Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде. Посл. Аби день до вечора. Лишь-бы день прошелъ. Я то зроблю, аби б було, як ви кажете. Аби́-м, аби́-х. Чтобы, пусть. Аби-м так здоров був! Аби-х так жила! (Божба). Ogon. 157, 7. Вх. Зн. 1. 2) Аби́-де. Гдѣ бы то ни было, гдѣ-нибудь, гдѣ попало. Та я абиде захропу. 3) Аби́-коли. Когда-нибудь, когда-бы то ни было. В Лубенщині... на дощ викидають помело і кочерги і викидають не тільки весною, а і аби-коли. Ном. с. 282, № 576. 4) Аби́-куди. Куда-нибудь, куда-бы то ни было, куда попало. Неси сміття аби-куди! 5) Аби́-то. Лишь-бы, какъ-нибудь, такъ себѣ, шутя. Він усе робить аби-то. 6) Аби́-хто. Кто-нибудь, который-нибудь, всякій. Та це і аби-хто зробить. Побить, то й аби хто знайдеться, — от инше діло пожалувать. Ном. № 4072. 7) Аби́-чий. Чей-нибудь, чей-бы то ни было. Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби-чию: хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Шевч. 183. 8) Аби́-що. Что-нибудь, кое-что, что-бы то ни было. Та будеш там робити аби-що, — от, аби не гуляти. Нехай тобі аби-що! А чтобъ тебѣ! Ном. № 3257. Иногда употребляется какъ существительное въ значеніи: малозначительная вещь, негодная вещь, человѣкъ, не заслуживающій вниманія, уваженія. Дав таке аби-що, — тільки на смітник викинути! От, якесь аби-що! а величається мов яка цяця! 9) Аби́-як. Какъ-нибудь, какъ попало. Одружись! Чому ні? — А тому ні, каже Гриць, що любої пари не знайшов, а побратись аби-як не гоже. МВ. І. 64. Ти все робиш тільки аби-як. 10) Аби́-який. Какой-нибудь, какой попало. Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак. Котл. Ен. VI. 44. 11) Съ отрицаніемъ эти выраженія принимаютъ значеніе чего-то важнаго, не зауряднаго, напр.: Це чоловік не аби́-який, т. е. не изъ заурядныхъ. Це зовсім не аби-що, щоб про його так казати. Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не аби-що він. Гліб. 82.

Же́рва, -ви, м. Злая собака. Шух. І. 107.

Запива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. запи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Запивать, запить что нибудь. Запий водою, бо гірке. Харьк. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. Г. Барв. 449. 2) Запивать, запить, начать пить, предаваться пьянству. Запив Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв. Чуб. V. 790. 3) Выпивать, выпить. Могорич запили. Чуб. V. 963. Запили сватання. Г. Барв. 183.

Кизлик, -ка, м. Родъ льдины изъ замороженнаго кизяка, на которомъ катаются съ горки вмѣсто саней. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. грімак.

Масти́ло, -ла, с. 1) Кисть для смазки. І сокира, і мастило, що від воза ся лишило. Чуб. V. 1061. 2) Мазь; масло. Піддайте ще трохи до вареників мастила.

Підзамчанин, -на, м. Житель мѣстности передъ замкомъ. Не встоять замкові і підзамчане. К. ПС. 102.

Просолюватися, -лююся, -єшся, сов. в. просоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Просадиваться, просолиться. Стало сало просолюваться. Павлогр. у.

Простягання, -ня, с. Протягиваніе. Левиц. І. (Правда, 1868, 431).

Стриб 1, -бу, м. Скачекъ. Напірай на стриб та ще й на добрий. Ном. №. 13662.

Тавлетка, -ки, ж. Аспидная доска. Шейк.