Буркати, -каю, -єш, гл.
1) Ворчать.
2) Будить.
Вистіг, -гу, м. Строчка въ шитьѣ.
Відпускати, -каю, -єш, сов. в. відпустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Отпускать, отпустить. Петра на волю відпустили. 2) Отчаливать, отчалить. В тій галері від пристані далеко одпускали, чорним морем далеко гуляли. 3) Отпускать, отпустить, ослабить. Оце наївся, треба й очкур відпустити. 4) Разрѣшать, разрѣшить (отъ грѣховъ). Одпусти, Боже, гріха, в кого жінка лиха: і моя недобра.
Давани, -нів, м. мн. Мѣсто, гдѣ складываютъ сѣно и кормятъ имъ скотъ.
Допа́стися Cм. допадатися.
Жура́бки, -ків, м. Шерстяные носки.
Пахнота, -ти, ж. Запахъ, благовоніе. Ніхто не може одібрати од ладану пахкоти.
Росколисати, -са́ю, -єш, гл. = росколихати 1.
Сипучка, -ки, ж. Погода зимняя, когда вѣтеръ мететъ снѣгъ.
Широкорукавий, -а, -е. Съ широкими рукавами. У широкорукавій білій сорочці.
