Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівчарити

Вівчарити, -рю, -виш, гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ. Гол. II. 456. Шух. І. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРИТИ"
Бобрик, -ка, м. 1) Ум. отъ бобер. 2) Родъ мѣдной пуговицы; такія пуговицы гуцулы наготовляютъ сами, употребляя ихъ для украшенія кожаныхъ поясовъ, кож. сумокъ и пр. Шух. І. 126, 127, 278.
Закоро́стявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣть коростой.
Зду́мувати, -мую, -єш, сов. в. зду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Вздумывать, вздумать, затѣвать, затѣять. Єдин здумав женитися, щоб була чим журитися. Чуб. V. 519. 2) Вспоминать, вспомнить, припомнить. Сказав би веремію, та здумав, що говію. Ном. № 3583. 3) Воображать, вообразить, представлять, представить.
Наштричка, -ки, ж. = натичка. Волч. у. Лободовск.
Орючий, -а, -е. О плугѣ: хорошо пашущій. У мене плуг орючий. Волч. у.
Перейменувати, -ну́ю, -єш, гл. Переименовать. Наші хуторі перейменували в село. Стор. II. 102.
Пристань, -ні, ж. Пристань. Чуб. V. 1170. АД. І. 218. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли. АД. І. 209.  
Римарщина, -ни, ж. Шорное мастерство.  
Річний, -а, -е. Годовой. Річна плата. Левиц. І. 214.
Свинарка, -ки, ж. Свинопаска.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЧАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.