Гро́зно, -на, с. 1) Виноградъ. 2) — ди́ке. Дикій виноградъ, Ampelopsis hederacea. 3) Кисть (винограду). Грозно вінограду. Ум. Грозе́нце.
Гру́ддя́, -дя́, с. соб. Комки (земли, глины). Дід уже і груддям кидав і палицею. Кинувся на незбиту дорогу, набрав груддя.
Задоволе́ння, -ня, с. = задовіл. Се вона говорить із якимсь задоволенням.
Ймовірний, ймя́ти и пр.. Cм. імати, імовірний и пр.
Несвітній, -я, -є., несвітський, -а, -е. Необыкновенный, небывалый, неестественный, сверхъестественный. Щоб же тебе побив несвітський сором. Це вже несвітський сором сидіти в острозі.
Порозриватися, -ва́юся, -єшся, гл. Разорваться (о многихъ предметахъ, о многихъ разрывахъ на одномъ предметѣ).
Тенькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тенькати = теленькнути.
Харчитися, -чуся, -чишся, гл. = харчуватися. Перше всіх диких сусід своїх почали, мабуть, поляне з поля харчитись. К.
Хмизина, -ни, ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Ум. хмизи́нка.
Чупрявий, -а, -е. Хохлатый. Коло мене хлопці жваві молоді і чупряві.
