Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівчаренко

Вівчаренко, -ка, м. Сынъ пастуха овецъ. Аф. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРЕНКО"
Зажи́ра, -ри, об. 1) Обжора. 2) Любостяжательный, алчный къ богатствамъ, ненасытный.
Знікчемнілий, -а, -е. Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ.
Калавурний, -а, -е. Заимств. изъ русск. яз. Караульный. Біля дьогтярної лавки стоїть з оружжом калавурний. Кв.
Нами́мрити, -рю, -риш, гл. Наговорить невнятно.
Підпірка, -ки, ж. Подпорка. Підпірки не видержали, як потягнув її до себе, щоб не втекла. Кв.
Порозчухувати, -хую, -єш, гл. Расчесать (тѣло во многихъ мѣстахъ).
Прикраса, -си, ж. Мелкія украшеніи комнаты, платья. Рк. Левиц.
П'ятенятко, -ка, с. Въ сказкѣ, шутливо: дитя пятницы. П'ятінка з маленькими п'ятенятками. Мнж. 112.
Сонливиці, -ць, ж. мн. Сонливость. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки. Чуб. І. 112.
Супрягачка, -ки, ж. Соучастница, товарка. Ми сидимо, а наші супрягачки вже пішли на прощу. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЧАРЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.